Сурма китайського виробництва значно впала в ціні і досягла свого мінімального показника за останні кілька років. Такий стан в першу чергу пов'язано як з затишшям на внутрішньому ринку даної сировини, так і зі зниженням попиту зарубіжних споживачів. Тому для залучення великих замовників з тривалими контрактами виробники китайської сурми намір і надалі знижувати ціни на свою продукцію.
Ще одним параметром зниження вартості подібних напівфабрикатів є накопичення непоганих запасів продукту у більшості сталеплавильних компаній, які і намагаються знижувати далі і без того мінімальні ціни на сурму, керуючись особистими інтересами і бажанням збути свою продукцію. Поки корінних змін в ситуації не передбачається. При продовженні такої тенденції в подальшому основним лідерам у виробництві подібного сировини може загрожувати навіть банкрутство.
Цікаво відзначити, що ще зовсім недавно ситуація на ринку сурми виглядала дещо інакше. Пік активності в даній галузі припав на 2006−2007 рік, саме тоді спрямованість державної політики правлячого ешелону Китаю на створення своєї власної незалежної сировинної бази визначила значну роль в стабілізації виробничого комплексу. Підвищення безпеки та ліцензування процесу видобутку і переробки важливого матеріалу призвело до насичення європейських ринків досить якісною сировиною. Протягом тимчасового інтервалу з 2001 по 2007 рік зростання ціни на даний матеріал склав майже п'ятсот відсотків.
Протягом багатьох років саме Китай є головним імпортером сурьмяной руди в більшість як азіатських, так і європейських країн. У процесі розвитку даної сфери промисловості китайські виробники істотно потіснили закордонних постачальників. Відсутність первинної сировини для виробництва високоякісного промислового матеріалу на китайській території Герасимчука значною перешкодою до зростання виробництва. Основна частина концентрату закуповується в країнах Латинської Америки і деяких інших територіальних регіонах.
На сьогоднішній день зростання виробничих потужностей китайських сурм'яних гігантів привів до поступового перенасичення відповідного ринкового сегменту готовою продукцією, в зв'язку, з чим і намітилося стійке зниження ціни на товар і занепадництво в сурьмяной виробництві. Причому попит на подібний продукт визначає не тільки політика в сфері експорту основного виробника, а й розвиток поліграфічної справи, електротехнічної галузі та деяких інших областей, які є постійними споживачами сурми.